Участь школи у проекті

В рамках проекту “Громадянська освіта Україна” 2005-2008 рр. Черкаська спеціалізована школа №3 брала участь у пілотному проекті “Освіта для демократичних громадян” червень 2007 – лютий 2008р.

1-3 червня 2007 року делегація нашої школи брала участь у семінарі благодійної організації «Вчителі за демократію та партнерство» з теми «Оцінка якості освіти для демократичного громадянства».

Під час роботи семінару були розглянуті основні положення освіти для демократичного громадянства (ОДГ), принципи ОДГ, процеси забезпечення можливостей ОДГ у школах. Також були опрацьовані основні характеристики планування розвитку школи, що є ключовим компонентом забезпечення якості освіти, представлено загальне уявлення про планування розвитку школи та шкільне самооцінювання як його основи, а також досліджено принципи, етапи та проблеми самооцінювання школи.

Була створена координаційна рада нашої школи, до якої ввійшли заступники директора з НВР Барсукова Л. М., Щербата І. М., Білоус О. О. та учні 8-А класу Горб Тетяна та Олійник Ірина, яка одержала завдання провести оцінювання діяльності школи щодо ОДГ. Для цього розробила календар проекту з 4. 06. 2007 року  по 15. 09. 2007 року, де спроектовані етапи роботи зі шкільного самооцінювання та терміни їх виконання, обрані відповідні індикатори, які повинні дати можливість оцінити політику школи щодо ОДГ.

Шкільне самооцінювання мало проводиться на основі спеціально розроблених оцінних інструментів.

На І етапі планування розвитку школи педагогічному колективу, учням та батьківській громаді була надана інформація щодо ОДГ, її принципів, яка спрямована на розуміння необхідності та важливості даної концепції для вдосконалення освітнього процесу в школі.

Координаційна група в процесі роботи залучила вчителів школи, учнів, учнівське самоврядування та батьків.

В роботі було використано спеціальний інструментарій для оцінювання – індикатори оцінювання, які відповідають принципам ОДГ і загальношкільному підходу до її діяльності. Вони представляють ОДГ як принцип політики і організації школи, а також педагогічний процес.

Були вибрані наступні індикатори:

- політика школи щодо ОДГ;

- ОДГ та шкільний навчальний план;

- взаємовідносини і стиль керування шкільним життям;

- процедура розв’язання конфліктів, протидії дискримінації;

- участь і залучення, професійний і організаційний розвиток;

- самооцінювання, моніторинг і звітність.

Для збирання інформації були використані різноманітні методи: анкетування, опитування, інтерв’ю з фокус-групами та індивідуальні інтерв’ю, аналіз документів.

Інформацію було систематизовано і проаналізовано, визначено сильні та слабкі сторони школи щодо ОДГ.

Результати:

Політика школи щодо ОДГ

Було анкетовано 102 респонденти (76 учнів 6-х, 9-х класів (11 %), 6 вчителів – класних керівників 5-11 класів (10 %), 20 батьків 9-х класів (3 %))

Учні Вчителі Батьки Всього
Цілком згодні 15 1 4 20 – 20%
Згодні 35 2 7 44 – 43%
Не знаю або не вирішили 19 3 4 26 – 25%
Не згодний 5 - 3 8 – 8%
Цілком незгодний 2 - 2 4 – 4%
Всього 76 6 20 102 – 100%

Отже, школа має сформовану політику щодо розвитку ОДГ, яка відповідає її загальним, а також національним пріоритетам. Ця політика визначає принципи інтеграції ОДГ у шкільне життя (навчальний план, викладання та навчання, шкільний клімат). Однак вона не супроводжується чітким єдиним  планом дій, що призводить до меншої ефективності її практичного впровадження, так як немає злагодження дій  вчителів на рівні міжпредметних зв’язків , не відбувається оповіщення учнів що і для чого робиться, що дало підставу визначити місце школи тільки на 3 рівні.

Під час анкетування було виявлено, що учні (35 + 15) 46% згодні з політикою школи, хоча повністю незгодних є лише 9, 2%, а 25% тих ,які ще не прийняли рішення. Цим самим визначено, що кожний п’ятий учень є тим резервом, над яким слід працювати педагогічному колективу. Під час роботи з учителями думки розділились навпіл 50 на 50%, що викликає певне занепокоєння. Висновків можливих декілька:

  • Були анкетовані вчителі, які байдужі до справ у середині закладу
  • Дійсно справи слід покращувати на половину , залучаючи до цього менш активних.

Визначено, що під час роботи з фокус-групами виявиться справжній недолік.

Серед батьків 55% тих, що одобрюють політику школи, 20% – не визначених, а 25% явних противників. Ця картина викрила думку про те, кожний четвертий батько вважає, що школа не повинна займатись вихованням, а лише навчати і тільки конкретному.

ОДГ та шкільний навчальний план

Було проведено анкетування 35 учасників НВП (30 учнів 6, 9, 11-х класів (4, 5%), та 5 вчителів історії та правознавства (9%), що виникло стихійно через брак часу.

Учні Вчителі Всього
Так 19 3 22 – 63%
Ні 11 2 13 – 37%
Всього 30 5 35 – 100%

Отже, у навчальному плані є предмети громадянознавчої освіти, предмети, що забезпечують набуття учнями знань, умінь і цінностей, що співпадають з основними принципами ОДГ В школі організована позакласна діяльність з ОДГ. Але питанням ОДГ присвячується все ще мало навчального часу і не здійснюється висвітлення їх  у змісті всіх основних предметів на основі міжпредметного підходу, інтеграції. Під час контролю адміністрація школи ще не має пріоритетом результати ОДГ, тому до навчального плану не включений предмет «громадянська освіта», є факультатив «Права людини» та практичне право. Із результатів анкетування  визначений 3 рівень, хоча слабка сторона посідає 37%, що дає підставу до роздумів та зміни пріоритетів на майбутнє.

Під час анкетування учні 11 класів з розумінням і одобренням поставились до вибору предметів до навчального плану . Учні 7-х класів почули про новий предмет  – практичне право, а 9- і пройнялись розумінням вибору факультативу – «Права людини».

Взаємовідносини і стиль керування шкільним життям

Було проведено інтерв’ю з фокус-групами (учнівське самоврядування – шкільний парламент – 7 осіб (1 %), методична рада – 5 вчителів ( 9 %), методичного об’єднання класних керівників – 12 вчителів (30 %).

За результатами інтерв’ю можна зробити висновок, що стосунки між учасниками НВП у школі залежать від категорії самих учасників. Політика в школі залежить від ставлення до адміністрації, також немає одностайності між вчителями в ставленні до принципів ОДГ, дотримання єдиних вимог до учнів.  Всі учасники НВП  чітко розуміють свої права і обов’язки, але обов’язки виконують не всі. Норми і правила поведінки виписані в Статуті школи, у Правилах внутрішкільного розпорядку, але існують також «неписані» закони, викликані традиціями взаємин між поколіннями, паралелями класів, учителями та учнями, що є як позитивом, так і слабкою ланкою школи. В  учнів треба виховувати повагу до законів держави, вимог шкільного життя. Респонденти вважають, що єдиної команди поки що немає, її можна створити за певних умов:

- єдина ідея, яку всі підтримують;

- сприйняття кожної людини як особистості;

- збільшення мотивації, введення системи заохочення;

- особиста відповідальність кожного за результат;

- наявність зразкових лідерів.

Під час роботи з фокус-групами було визначено, що 70% учнів готові сприйняти співпрацю всіх учасників НВП, а серед учителів близько 40% готові на таку співпрацю, пояснюючи це по-різному:

  • 30% – це ті, що мали свою позицію, думку, але через нереалізацію задумів втратили бажання щось відстоювати;
  • 30% – це ті , які займають споглядальну позицію і не збираються що змінювати.

В цілому для школи це і резерв, і перепона, в залежності від віку, досвіду і життєвої активності. Найбільшу перепону мають вчителі природничо-математичного циклу, які вважають, що на їхніх уроках принципи демократичного громадянства не вживаються. Багато байдужості в молодих вчителів, які ще не відчули смаку задоволення від успіху на роботі, бо основу їх життєдіяльності складає та частина життя, що поза школою.

Процедура розв’язання конфліктів, протидії дискримінації

Брало участь 29 респондентів (учні 5-А, 6-Б, 8-Б, 9-Б класів – 25 осіб(24%) та їх класні керівники – 7%).

Учні Вчителі Всього
Так 15 3 18 – 62%
Ні 10 1 11 – 38%
Всього 25 4 29 – 100%

Отже, в школі існує спеціальний центр по розв’язанню конфліктних ситуацій, куди можуть звернутися як учні, так і вчителі. Вчителі обізнані щодо спеціальних наукових методик розв’язання конфліктів та протидії насильству в школі та сім’ї. Під час конфліктних ситуацій, як правило, використовується аргументи для навчання взаєморозуміння, поваги, захисту власної гідності. Учні використовують посередництво, включаючи посередництво однолітків, вчителів, прибігають до послуг психолога та соціального педагога школи чи застосовують переговори для мирного розв’язання конфліктів. Вчителі виявляють готовність до мирного розв’язання суперечок та виконання функцій посередників. В школі не існує традиція відкритого обговорення конфліктних ситуацій. Але зустрічаються поодинокі випадки, коли учні один одного можуть дискримінувати (обмежити її права) за якоюсь ознакою, зверхнього ставлення до тих, хто відрізняється від інших за певними ознаками. Є випадки несправедливого поводження дорослих щодо дітей. Не завжди всі задоволені тим, як була вирішена суперечка. Подібний висновок дав можливість визначити причини невдоволення:

  • Сторони мали не рівні можливості знайти компроміс.
  • Одна із сторін шукала зацікавлених у їх перемозі.
  • Втручання дорослих не завжди було бажаним.

Участь і залучення Професійний і організаційний розвиток

Із інтерв’ю з директором школи  визначено , що планування розвитку школи здійснюється через залучення спеціалістів школи, зокрема створюється динамічна група, яка подає свої пропозиції щодо планування, яке здійснюють заступники директора школи, соціально-психологічна служба, шкільний логопед, бібліотекар та педагог-організатор. У принципі , під час планування враховуються думки учасників НВП. Думки батьків та учнів школи визначаються через щорічний моніторинг задоволення освітніх потреб, але абсолютно задовольнити ці потреби немає можливості, так як школа має 2 профілі навчання, які не пересікаються і навчальні плани, за якими вони навчаються зовсім різні. Така профілізація ще немає абсолютної підтримки з боку учнів та їх батьків, бо громадська думка ще підтримує загальноосвітній стандарт, в якому вивчаються всі предмети хоча б потроху.

Розвиток школи планується із врахуванням інноваційних процесів, практикою школи забезпечується діяльність учителя відповідно до вимог сучасної школи, профілізації школи, але не всі ще педагоги готові одностайно сприймати інновації, основані на принципах ОДГ. Зі слів директора школи, найбільша складність у залученні всіх учасників НВП до оцінювання та планування виникає через ще слабку матеріальну підтримку ініціаторів та відсутність ричагів впливу на тих , хто відверто саботує будь-яке починання.

На думку директора, план розвитку школи на 75% відповідає основним принципам ОДГ , так як він складається для всіх напрямків діяльності школи: організаційна, контрольно-аналітична, методична, виховна та соціально-психологічна. Планується поєднання і взаємодія спеціалістів при реалізації того чи іншого процесу.

На думку директора, план розвитку школи слід удосконалювати, беручи до уваги принципи ОДГ. Найскладнішим є поєднання альтернативних думок, які стосуються навчального плану, введення предметів за вибором, бо це не передбачається Типовими навчальними планами, затвердженими МОН України. Для дотримання принципів ОДГ та виявлення альтернативних думок проводить цілий ряд моніторингових досліджень, вводиться сторінка «Форум» на шкільному сайті.

Самооцінювання, моніторинг і звітність

Для роботи з цим індикатором обрано інтерв’ю  з  директором школи , заступником директора з навчально-виховної роботи та шкільним логопедом, практичним психологом , педагогом-організатором . Із інтерв’ю зі спеціалістами та заступником директора визначено , що школа має свою схему самооцінювання, керівництво школою щорічно звітує перед батьківською громадськістю, проводячи щорічну батьківську конференцію на початку року, коли затверджуються плани роботи школи на навчальний рік ,та звіт директора школи перед батьківською громадськістю в кінці навчального року.

Респонденти вказали, що апробуються різні форми моніторингових досліджень,  але не завжди є зворотний зв’язок, тобто немає широкого обговорення результатів моніторингу.

Чітко розроблені лише критерії оцінювання роботи школи за результатами навчальної діяльності ( державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне тестування, Всеукраїнські олімпіади з базових дисциплін, участь в конкурсах та проектах ). Інші форми опитування, анкетування щодо оцінки якості роботи школи ще не мають сформованої шкали і тому можуть  виявити тільки сильні та слабкі сторони, виявити проблеми для подальшого дослідження або апробації нових форм та методів роботи.

Серед недоліків було вказано на відсутність державної програми оцінювання якості освіти, де б враховувались інші , крім навчальної, напрямки діяльності школи. Директор школи   в своєму інтерв’ю виявила занепокоєння, що винесення на обговорення широкого загалу діяльності школи може викликати засудження не тільки зміна завдань школи, а й заперечення деяких форм і методів , зокрема участь школи у різноманітних проектах, конкурсах, які потребують позаурочної діяльності як учителів, так і учнів.

На освіті досліджень, проведених у школі протягом червня 2007 року визначена нерозв’язана проблема, яка виявила резерви для створення в школі групи по розв’язанню конфліктів.

Нерозв’язана проблема: «Відсутність системи розв’язання конфліктів учасниками навчально-виховного процесу основної школи»

Мета: створення шкільної системи розв’язання конфліктів всіма учасниками навчально-виховного процесу основної школи

 Завдання:

- Створити шкільний центр по розв’язанню конфліктів та розробити положення його діяльності.

- Скласти план дій цього центру, де вказати форми і методи роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу основної школи.

- Організувати роботу центру за планом і встановити форми контролю та звітності за виконанням даного плану.

- Розповсюдити інформацію про наявність даного центру в школі, його завдання та форми роботи.

- Обрати форми і методи навчання членів центру по розв’язанню конфліктів.

Результати :

- Створений центр по розв’язанню конфліктів протягом навчального року.

- Розроблене Положення діяльності центру по розв’язанню конфліктів, яке обговорене з громадськістю та погоджене Радою школи.

- Створений план роботи центру по розв’язанню конфліктів на 2008 календарний рік.

- Зібрати інформацію про практику розв’язання конфліктів, форми і моделі виходу із педагогічних ситуацій.

- Створена можливість звернення кожного учасника навчально-виховного процесу школи за допомогою до центру по розв’язанню конфліктів.

- Підготовлені  моделі розв’язання конфліктів та форми звітності перед громадськістю.

- Поінформованість громадськості та учасників навчально-виховного процесу  школи про роботу центру по розв’язанню конфліктів.

- Навчити та навчитися розв’язувати конфлікти .

 Заходи:

№ п\п

Зміст заходу та його форма

Термін виконання та виконавці

1. 1. 1Довести до відома колективу результати само оцінювання школи за індикаторами ОДГ.

1. 2Роз’яснюючі бесіди з кандидатами для створення  центру по розв’язанню конфліктів.

1. 3Оповіщення всіх учасників навчально-виховного процесу школи про створення центру.

1. 4Встановлення «Скриньки довіри».

1. 5Засідання центру з розподілом обов’язків та повноважень .

1. 6 Вироблення пропозицій щодо Положення центру по розв’язанню конфліктів та обговорення їх серед учасників навчально-виховного процесу.

1. 7 Розробка та затвердження Положення центру по розв’язанню конфліктів з урахуванням внесених пропозицій.

1. 8 Затвердження створення центру по розв’язанню конфліктів.

До 29. 10. 07

Члени к\г з  ОДГ

Протягом місяця

До 15. 10. 07

До листопада 2007р.

Протягом 2-х місяців

До січня 2008р.

2. 2. 1Робота з тематичною літературою з питань розв’язання конфліктів.

2. 2Створення банку даних з проблемної теми.

2. 3 Збір рекомендацій та пропозицій щодо проекту плану роботи центру по розв’язанню конфліктів.

2. 4 Погодження форм і методів роботи центру по розв’язанню конфліктів з усіма учасниками навчально-виховного процесу  школи.

2. 5 Затвердження  плану роботи центру по розв’язанню конфліктів на 2008 рік.

Протягом І семестру

Члени центру по розв’язанню конфліктів

3.

4.

3. 1. Індивідуальна  робота та консультації , виходячи із скриньки довіри , центру по розв’язанню конфліктів.

3. 2 Щотижневі засідання центру по розв’язанню конфліктів, виходячи із конкретних ситуацій.

3. 3 Щомісячні підсумкові звіти за наслідками  розв’язання конфліктів. Визначення «+» і «-»  під час робочих варіантів.

3. 4. Звіт центру по розв’язанню конфліктів перед Радою школи.

4. 1. Діючий стенд із інформацією про роботу центру по розв’язанню конфліктів.

4. 2. Інформація на сайті школи.

4. 3. Презентація результатів само оцінювання та роботи центру по розв’язанню конфліктів.

4. 4.  Збори трудового колективу, батьківська конференція, звіт перед громадськістю.

Протягом ІІ семестру

Члени центру по розв’язанню конфліктів

Травень 2008 року

Протягом навч. року

Члени к/г з ОДГ