Що потрібно дитині, щоб відчувати стабільність

  • Рутина. Звичні дії, розклад дня, ритуали, створення нових правил і рутин.
  • Легітимізація почуттів та емоцій. “Усе, що ти зараз відчуваєш, – нормально”. Нормально відчувати лють, пригнічення, лаятися.
  • Контакти. Збереження та підтримання контактів, нові знайомства. Як тільки вдається, давайте дітям можливість спілкуватися.
  • Що заспокоює: тіло (вправи на релаксацію, йога), правдива інформація, дозування інформації.
  • Я можу”. Треба розуміти, що безпомічність – травматична. Тому варто подумати і зробити те, на що я можу вплинути, що я вмію, прості завдання, з якими легко впоратися. Наприклад, я можу стрибати, можу розтягуватися, пити воду. Усе це виводить зі стану безпорадності.
  • Надія. “Коли все закінчиться, я…”. Запитайте себе й розмовляйте про це з дітьми.