Учні 7-х класів здійснили подорож до Софіївського парку. А що ж таке Софіївський парк?

Національний дендрологі?чний парк «Софі?ївка» на сьогодні є місцем відпочинку. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч людей. Площа - 179, 2 га. У 1929 року «Софіївка» була оголошена державним заповідником.

«Софіївка» є пам’ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII - першої половини XIX століть. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (болотяний кипарис), сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших.

Парк розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч ріки Кам’янки.

Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, польським маґнатом Станіславом Щенсним (Феліксом) Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької і подарований їй до дня іменин в травні 1802 року.

Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено польського військового інженера Людвіга Метцеля, а безпосередньо виконали всі роботи в парку кріпаки Уманщини.

Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам’янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.

Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам’янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній - понад 8 га, Нижній – близько 1, 5 га та інші, водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший – до 20 м) тощо.

Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), ґроти (Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів» та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптура.

Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлісейські поля та інші).

За задумом архітектора, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера «Іліада» та «Одіссея».

В 2007 році «Софіївку» визнано одним із Семи чудес України.

Парк займає досить велику територію. І щоб розгледіти усю красу цього парку, звісно не достатньо провести у ньому три години, але ми встигли побачили основні визначні місця. Будинок творчості вчених,  Тарпейська скеля,  павільон Флори, Венеціанський міст,  Усічена колона, павільйон Фазанчик, Рожевий павільйон, грот страху і сумніву, грот Сцілли, грот Каліпсо, Західний грот – це декілька з тих об’єктів парку, які ми бачили. В парку є багато скульптур (статуї Гермеса, Евріпіда, Венери, Паріса, Орфея, бюсти Платона, Арістотеля, Гомера, Сократа та інші), а також водоспади та джерела. В одному з джерел “Срібні джерельця” усі ми виявили бажання умитися.

Ми проходили повз Нижнього ставу, посеред якого, з широко роззявленої пащі змії, що звивається на камені, б’ється стовп води - фонтан «Змія». А також повз Верхнього ставу. На ньому знаходиться острів, на якому виділяється павільйон. Це Острів кохання.

Дивлячись на цей прекрасний музей під відкритим небом ми дивувались смаку, винахідливості та невичерпної енергії проектувальників та будівельників, що породили Софіївський шедевр, який гармонійно поєднав у собі досконалість природи та мистецтва.

В парку нас супроводжував екскурсовод, від якого ми почули історію парку та багато цікавих фактів.

Нам дуже сподобалась ця екскурсія і ми плануємо поїхати в Софіївський парк ще раз навесні.