Що таке готовність дитини до школи та для чого її перевіряти

Готовність дитини до школи — це знання, навички та поведінкові патерни, які дають змогу дітям вчитися й досягати успіхів у школі. Іноді батьки вважають, що готовність до школи — це лише вміння читати, писати та рахувати. Але це не зовсім так.

Безперечно, дуже добре, якщо дитина знає літери та може написати своє ім’я, проте готовність дитини до школи не обмежується наявністю цих навичок. Для успішного навчання важливими є здатність мислити, запам’ятовувати та концентруватися, коли цього вимагає ситуація.

Дослідження доводять: діти, які готові до школи, зазвичай краще вчаться, а потім так само легко досягають успіху в подальшому житті. І навпаки, діти, яких віддали в школу завчасно, можуть переживати:

• труднощі в навчанні,
• соціальну неадаптованість,
• розвиток залежної поведінки в підлітковому віці

та страждати через низьку самооцінку.

Психологічну готовність дитини для школи, рекомендації щодо літніх підготовчих занять або інших завдань щодо розвитку визначають за результатами розгорнутої діагностики. Про неї ми докладніше розповімо наприкінці статті, а зараз зупинимося на критеріях, якими керуються фахівці, працюючи з майбутніми школярами.

Компоненти готовності до школи

Американська академія педіатрії  виділяє такі критерії готовності дитини до школи:

1. Фізіологічна готовність до школи (фізичне здоров’я, сенсорика та координація) передбачає, що на момент вступу до школи дитина має розвинену дрібну моторику (впевнено тримає олівець, володіє ножицями, може гортати сторінки в книзі) та хорошу фізичну координацію (може бігати, стрибати, лазити, грати в м’яч тощо). Вміє правильно перенести простий графічний малюнок у зошит. Може за допомогою тактильних відчуттів, зору та слуху досліджувати та пізнавати навколишній світ.
2. Соціальна готовність дитини до школи: соціальні навички та емоційна зрілість. Навчання в школі — це передусім соціальна активність. Молодші школярі пізнають світ, граючи разом зі своїми однолітками. Їм буде легше вчитися, якщо вони почуватимуться комфортно в новому колективі. Емоційна готовність до школи означає, що дитина може:

• ладнати з іншими дітьми;
• дружити та співчувати іншим;
• обстоювати свої інтереси;
• висловлювати свої емоції;
• говорити про свої потреби;
• гратися (самостійно та з іншими дітьми);
• виконувати завдання з мінімальною допомогою дорослих;
• дотримуватися інструкцій та співпрацювати з іншими;
• зосереджуватися і тримати увагу;
• чекати на свою чергу;
• долати стрес, що виникає в новому шкільному середовищі;
• керувати своїми емоціями та обмежувати агресивну поведінку.

1. Мотиваційна готовність до школи та спосіб, у який дитина здобуває знання. Для успішного навчання вкрай необхідні допитливість, креативність, самостійність, здатність до співпраці та наполегливість, темперамент, культура та цінності.
2. Мовленнєві навички передбачають вміння висловлювати свої думки чи потреби, уважно слухати дорослих та інших дітей, чітко говорити, розуміти, про що йдеться в розповіді.
3. Інтелектуальна готовність до школи. Про зрілість інтелекту говорить:

• вміння виділити фігуру з фону, концентрувати увагу;
• звертати увагу тільки на важливу інформацію та ігнорувати неважливу;
• класифікувати явища;
• розрізняти звуки, з яких складаються слова;
• пов’язувати слово з образом;
• утримувати в голові довгу інструкцію та дотримуватися її;
• знаходити зв’язок між предметами за спільною ознакою;
• відтворювати зразок.

Також дитина має знати, скільки їй років, як звати батьків; вміти рахувати до 10 та у зворотному порядку. Може перерахувати назви птахів і тварин, а також назви професій (які є взагалі й професій батьків) та розповісти, ким хоче стати тощо.

До компонентів психологічної готовності дитини до школи також слід віднести навички самообслуговування, коли дитина може сама вмитися, справити свої природні потреби, одягтися та взутися, прибрати свої іграшки та скласти речі.