Образ Шевченка на карті Черкащини

Изображение 018

Підбито підсумки міського конкурсу творчих робіт – есе «Образ Шевченка на карті Черкащини». Учениця 9-А класу Марія Талалаєвська (вчитель І. В. Сатанівська) зібравши рідкісний краєзнавчий та етнографічний матеріал, використала його у своїй роботі. Журі високо оцінило есе Марії та присудило їй ІІІ місце. Конкурс проводився у межах заходів, присвячених 200-річчю з дня народження великого сина українського народу.

Шкільний парламент, академічна рада дитячого об’єднання «Країна Пригод», учні, вчителі щиро вітають Марію Талалаєвську та вчителя української мови і література Ірину Володимирівну Сатанівську з перемогою та бажають подальших творчих успіхів.

«Образ Шевченка на карті Черкащини»

Споконвіку щедрою була черкаська земля – і родились на ній жито-пшениця і всяка пашниця. Споконвіку була ця земля благословенною, бо її ряст топтали люди, перед генієм котрих схиляється світ. І найперший серед них – Тарас Шевченко, велетень духу і співець народної свободи. Він усюди: і в хвилях Дніпра-Славути, і в безмежних пшеничних ланах, і в красивих та щедрих лісах, і в мальовничих схилах круч. І дивиться поет на дорогу серцю землю крізь небесну блакить із зірок. Не дарма ж сказав про видатного митця Пантелеймон Куліш своє праведне слово: «Широко він обняв Україну з її могилами кривавими, з її страшною славою…»
Черкащина – Шевченків край, його мала батьківщина… Тарас любив свободу понад усе, але рідне село, батьківська хата, а згодом і дім пана Енгельгарда залишили свій слід у його серці. Знаменитий поет усе життя пам’ятав ту стареньку школу, де він важко працював задля кількох годин просвітництва, сад, де він малював таємно від людей, – усе… Тому й не дивно, що черкащани найбільше шанують свого земляка і сама його ім’я у них на вустах. Повага до нього жевріє в серці кожного патріота, котрий плекає пам’ять про минулі роки свого краю.
«Тарасові місця»… Цю назву ми можемо побачити у багатьох буклетах туристичних агенцій. Шлях пролягає від самих Черкас та через рідне село митця – Шевченковим, Моринцями, Лисянкою. Побачити стареньку похилу білу хатинку Шевченка, яку поет не називав раєм, з’їжджаються люди не тільки з всієї України, а й з-за кордону. Вона, немов зачарована, вабить відвідувачів побачити історію двохсотлітньої давнини, заглянути, хоча б одним оком, в бувальщину. Дивишся на старе подвір’я, хоч вже й прикрашене сучасними людьми, але все одно бачиш ту стару, навіть аж чорно-білу картину, немов із старого фільму, бачиш малого Тарасика у кущах, його братів та сестер, а саме Катеринку, котра одна знала, де причаївся її любий братик. Живопліт біля хати складає загадковий візерунок, немов доля поета, котра спліталася з долями багатьох інших митців… А ось шлях, котрим ішов малий Тарасик в пошуках стовпів, що підпирають небо. А тут, на мальовничих луках, він пас чужих ягнят. Поряд пролягає дорога на Лисянку, якою йшов хлопець у пошуках вчителя-маляра.
У нашому місті Шевченко теж залишив свій слід. Ще й до цього часу, я так вважаю, залишився його творчий дух, який витає серед нас, допомагає творити, йти за митцем. Тому багато вулиць і громадських закладів названо на честь Тараса Григоровича. У Черкасах можна прогулятися мальовничим бульваром Шевченка, посидіти на лаві і вдихнути повітря, прогрітого під пухкими каштанами, завітати на виставу до Черкаського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка, подивитися його п’єсу «Назар Стодоля», а може, й побачити самого поета на сцені. Для фанатів творчості виданого митця ідеально підійде обласна універсальна наукова бібліотека його імені або ж музей «Кобзаря», в приміщенні якого, за переказами, був сам Шевченко.
Похований геній слова в місті Канів, на Чернечій горі, звідки, як він і бажав, видніється Дніпро і кручі. Над його могилою височіє бронзовий пам’ятник поету. Поряд найбільший меморіальний комплекс – Шевченківський національний заповідник.
Шевченко знайшов собі місце не лише на карті Черкащини і України, а й на карті усього світу і навіть Всесвіту, адже його іменем названий астероїд! Його шанують і поважають різні народи усієї планети, і цим має пишатися Україна. Не кожна країна може вихвалитися настільки знаменитими дітьми, котрих за кількістю монументів усього світу бажають внести до «Книги рекордів «Гіннеса»! Ми, як українці, як справжні патріоти, маємо нести пам’ять про нашого Великого земляка і надалі передавати її з покоління в покоління, адже це людина, котра творила історію рідного краю, історію України.

…Жива
Душа поетова святая,
Жива в святих своїх речах…

Марія Талалаєвська