«Gaithersburg High School» – красується напис на вході до моє американської школи. Зовнішньо вона схожа на ті «кіношні» школи, які ми звикли бачити в багатьох американських фільмах. Проте, чи така вона «кіношна» із середини? У головному холі висять стяги тих країн, з яких учні навчаються в цій школі. Проте українського я серед них не знайшла. Нині адміністрація школи працює над цим, але насправді вся школа виглядає величезним українським стягом, адже її кольори – блакитний і золотистий.

Із перших днів навчання можна відчути всю різницю між американською та українською системами освіти. Узяти хоча б до уваги те, що кожен учень може самостійно вибрати собі предмети. Проте все не так просто, як здається спочатку. Кожен повинен вибрати одну науку, будь-який предмет з англійської мови, математику та соціологічну науку, а інші три предмети можуть бути будь-якими, починаючи термодинамікою і закінчуючи танцями. Але ще одна різниця полягає в тому, що існує багато рівнів викладання цих предметів. АР (Advanced Placement) – найвищий рівень із запропонованих в школі і насправді є університетським рівнем, тому дуже мало учнів наважуються брати предмети із позначкою АР. Найвищий шкільний рівень називається Honors. Та проте різниця між Honors та АР зовсім незначна.

Більшість учнів жахаються, коли дізнаються, який розклад в мене, адже навряд хтось із них наважиться взяти такі предмети. Мій день починається із роботи над кращим розумінням країни, в якій я нині перебуваю, адже першим предметом в мене є AP US Government and Politics. І хоч нині цей предмет є для мене найтяжчим, але я рада, що вивчаю саме його. Після того день пролітає досить швидко, адже наступними предметами в мене є Honors French Language, AP Biology (два уроки підряд), AP Psychology, Precalculus (математика) і AP English Language and Composition. Кожен урок триває 47 хвилин, а також між четвертим та п’ятим періодами у нас 45 хвилин на обід. Можливо, це здивує, адже заняття закінчуються о 14:30. Але дивного тут нічого немає, адже вони розпочинаються о 7:45, але прокидатися потрібно дуже-дуже рано, адже в школу ми зазвичай їздимо на шкільному автобусі (особисто я прокидаюсь о п’ятій ранку).

Крім занять в школі я також знаходжу час на волонтерство та відпочинок. Не так давно у сусідньому місті проходив український фестиваль, де я мала змогу допомагати в організації та просто гарно проводити час між людей з рідної країни. Щонеділі я допомагаю із упаковуванням їжі для бідних сімей, що мене неймовірно надихає. Одного разу жінка, яка там працює, сказала фразу, яку я ніколи в житті не забуду. Коли ми перевіряли дати придатності продуктів, вона сказала, що все повинно бути неймовірно свіжим, адже вони хочуть дати бідним сім’ям гідність. Також я зустрічалася із воїном АТО, який перебуває в США на лікуванні. В українській церкві він виступав, розповідаючи його історію неймовірного везіння, адже він міг загинути, але все ж вижив.

Я ще раз їздила до Washington D.C. разом з друзями, де ми відвідали музей новин та журналістики, а також прогулялися вулицею China Town’у. Разом із своєю приймаючою родиною я мала можливість займатися пішим туризмом в горах Sugarloaf, побувати в національному воєнному музеї, поїхати на свята в Ocean City та багато чого іншого. Також уже пройшло дві орієнтації для учнів по обміну, що живуть поблизу D.C. І лише 10 учнів являються стипендіатами. Узагалі група складається із майже 40-а представників 20 країн на чотирьох чотирьох континентах, що не може не радувати, адже всі ці різні люди просто неймовірні і всі вважають один одного близькими друзями.

Одного разу колишня випускниця програми FLEX сказала, що якщо ти є учнем по обміну, то часу ні на що ніколи не вистачає. І зараз я розумію, що це справді так. Щодня дуже мало вільного часу, який я теж проводжу за підготовкою до екзаменів. Але зараз, поки в мене є можливість, хочу привітати усіх вчителів із прийдешнім днем Учителя. Це неймовірна професія, яка потребує неймовірної самовіддачі, терпіння і бажання. А й справді, мій вчитель біології раніше займався науковими дослідженнями, але вирішив навчати учнів, адже розуміє, що вчителювання – найважливіша робота. Тому я хочу побажати кожному вчителеві здоров’я і міцних нервів, наснаги, бажання працювати і передавати знання, терпіння і сил посміхатися кожного дня.

P.S.  Я сподіваюсь, що багато учнів захочуть спробувати свої сили у тестуванні за програмою FLEX. Ніколи не думайте, що це неможливо, адже це не так. Просто спробуйте, адже це може стати вашим єдиним шансом. Я теж брала участь у програмі лише задля того, щоб спробувати власні сили. Тому просто повірте в себе, визначить для себе, що ви справді хочете і йдіть до своєї цілі. Good luck!

Best Regards

Mariya Talalayevska